Центральний район. Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 195 комбінованого типу" Дніпровської міської ради

 





Сторінка батьків

 Безпека дитини влітку

 


 

Літній відпочинок дітей

 

Поради батькам

 

    Літо прийшло! З ним ми пов'язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадува­ти літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей - мабуть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей - справа батьків.

Шановні, татусі та мами, даємо вам деякі поради щодо організації ігрової діяльності з малечею.

   Виберіть найцікавіше з того, що ми вам пропонуємо, і ваша дитина отримає вели­ку користь.

 Влітку сім'ї часто бувають «на природі». Природа буває різною. Наприк­лад, дача - це справжня природа.

«Пікнік» - от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграш­ки збирають, тато - спортивне й похідне спорядження, а мама - великий рюкзак з продуктами.

Отже, виїжджаючи на дачу, викорис­тайте час з користю.

На природі можна навчити:
  • самостійності;
  • нічого не боятися;
  • плавати, бігати, стрибати;
  • багаття розпалювати (тих дітей, що доросліші)-,
  • розширювати знання про рослин, тварин,       природні явища;
  • отримувати емоційне задоволення.

Найчастіше на пікніку збираються різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.

«Весела естафета»

Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м'ячиком, затиснутим між колінами.

«У кого більше шишок?»

Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.

«Влучний стрілець»

Відзначте лінію, від якої буде вестися стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

«Скільки шишок, відгадай»
Побігали, пострибали, тепер час відпочити, посидіти біля багаття і пограти в спокійні ігри.
Покладіть кілька шишок у непрозорий пакет або мішечок і запропонуйте малятам відгадати, скільки їх там, підказуючи словами «більше» та «менше».
Не забудьте взяти з собою м'яч!
В які ігри можна грати із м’ячем?
Волейбол, футбол, баскетбол... А ще?
«Швидкий м'яч»
Усі великі та маленькі гравці стають у коло і починають передавати по колу м’яч. Поступово темп гри зростає.
Якщо хто-небудь із гравців м’яч упустив, він залишає гру і виходить з кола. Виграє той, хто залишився останнім.
«Дожени»
Всі гравці стають у коло. Два, які стоять один навпроти одного, тримають у руках по м’ячу.
За командою гравці починають передавати м’яч по колу в одному напрямку, намагаючись, щоб один м’яч наздогнав інший. Той, у кого виявиться два м’ячі, отримує штрафний бал.
«Зіпсований телефон»
Одна дитина придумує слово і говорить його на вухо сусідові, той передає почуте наступному гравцеві. Коли слово
«обійде» коло, останній гравець повинен його назвати вголос.
«Асоціації» .
«Асоціації» — для старших дітей.
Поясніть їм, що таке асоціації.
Наприклад, коли ми говоримо «зима», то відразу згадуємо сніг. І так далі. Перший гравець вимовляє слово, а наступний швидко говорить далі.
Скажімо «Слон — Африка», «Африка — Мавпа», «Мавпа — Зоопарк», «Зоопарк — Крокодил», Крокодил — Чебурашка».
Так від гравця до гравця слово буде трансформуватися.
На пляжі
Це ігри з водою та піском. Найблагодатніша пора для цих ігор — літо. З піском так цікаво гратися!
Кожен малюк з задоволенням будує, пересипає, ліпить. Дитина, якій 1,5—2 роки, ще не може по-справжньому ліпити пасочки, тому сідайте в пісок — і ліпіть самі. Малюк буде бачити, як дорослі це роблять, і намагатиметься наслідувати.
Покажіть маляті: ось сухий пісок, ось — мокрий. Сухий можна пересипати, а з мокрого робити будівлі.
На прогулянку беріть кілька відер різного розміру. Розповідайте маляті: «У велике відро поміститься багато піску, а в маленьке — мало».

Отже, чим зайнятися на піщаному березі?
Можна, наприклад:
• «закопувати» один одного в теплий пісок;
• ходити босоніж;
• будувати з вологого піску палаци і вежі;
• рити колодязі, тунелі;
• прокладати дороги для іграшкових автомобілів;
• робити пасочки і прикрашати їх;
• «варити суп» у відрі;
• разом з батьками робити піщані фігури;
• малювати пальцями або паличкою на вологому піску.
Пляж — це не тільки пісок, але ще й вода. Річка або море, озеро або басейн.
Перш, ніж ви прочитаєте про ігри у воді, згадайте правила.

1. Увага! Увага! Не залишайте дітей у воді без нагляду!
2. Надувні іграшки і приладдя для плавання розраховані тільки на те, що дорослий перебуває поруч з дитиною.
3. Стежте, щоб малюк не перегрівся на сонці.
4. Не забувайте напувати дітлахів водою, тому що на пляжі буває дуже спекотно.

Сьогодні є безліч плавальних пристосувань для дітей.
Це надувні ходунки, нарукавники, ласти, жилети.
«Водний забіг»
Бігати у воді дуже непросто.
Грати краще на такій глибині, щоб вода була тільки до щиколотки. Заздалегідь перевірте, щоб на дні не було камінців.

«Змагання крокодильчиків»
Всі діти стають крокодилчиками, вони ходять руками по дну на мілководді (обов’язково під наглядом дорослих), наздоганяючи один одного.

«Щучки та карасики»
Мама або тато будуть щучкою, а діти — карасиками. Для рибок-малят
намалюйте на пляжі будиночки-кружечки.
Карасики весело граються на просторі і тут з’являється «щучка». Рибки біжать з води до своїх будиночків.
Для ігор з водою можна використати гумові надувні басейни, поліетиленові ванни й тазики, поміщати в них плаваючі іграшки, пляшечки, баночки.
Зробіть з дітьми кораблики, нехай гумові ляльки «вчаться» плавати, а каченята живуть на пісочній фермі біля «ставка» — вкопаного в землю тазика.

Якщо дитина залишилася в місті?
Як зробити, щоб дитина цікаво провела літо?
Нехай у неї завжди під рукою будуть різні фарби, фломастери, олівці, пластилін і глина.
Яскраві, соковиті фарби на малюнках говоритимуть про те, що з дитиною все добре.
Відвідайте з малюком всі музеї вашого міста.
Бувайте більше на свіжому повітрі. Познайомте дитину з комахами. Особливості поведінки комах, незвичне забарвлення, способи польоту викликають великий інтерес у дітей. Спостереження за комахами сприяє розумінню дітьми взаємозв’язків живої і неживої природи і дбайливого ставлення до неї.
Читайте дітям вірші, оповідання, казки, загадуйте загадки.
Відпочити зі своєю дитиною — це чудова можливість побути з нею наодинці, подивитися на неї іншими очима, порадіти тому, як вона виросла і як багато її цікавить.

 

Правила поведінки на воді

 

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати.  Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу тому, хто потрапив у біду.

  Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.

  Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на роз’яснювальну роботу з дітьми в школі, вдома, у дитячих оздоровчих установах, а також через засоби масової інформації.

 

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:
  • правильний вибір та обладнання місць купання;
  • навчання дорослих і дітей плаванню;
  • суворе дотримання правил поведінки під час купання й катання на плавзасобах;
  • постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

 

Загальні правила поведінки на воді:

1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек, при температурі води – не нижчою за +18°С, t° повітря – не нижчою за +24°С.

4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.

5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5–2 години.

6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.

7. У воді варто знаходитися не більше 15 хвилин.

8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтеся в безпеці дна й достатній глибині водоймища.

11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації в чергового по човновій станції.

 

   Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, не гоніться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань.

 

Народна мудрість каже:
«У своїй хаті й кути допомагають».

 

     Утім для дитини приміщення квартири або будинку може нести не лише втіху, а й небезпеку. Обговоримо, як діяти батькам, аби зробити власну домівку цілком безпечною для найменшого і найдопитливішого її мешканця.

Зробимо домівку безпечною

     Щодня вдома ми користуємося безліччю речей, які становлять потенційну небезпеку для нашого здоров'я або навіть життя. Але дорослі зазвичай не замислюються над цим, бо мають досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Несподіване може статися, навіть тоді, коли дорослі поруч із дитиною, а якщо вони знаходяться, наприклад, у різних кімнатах, — і поготів. Тож батьки мають докласти максимум зусиль, аби убезпечити дитину від побутового травматизму, — по-перше, зменшити потенційну небезпеку в домівці, по-друге, навчати дитину правил безпеки життєдіяльності.

Профілактична робота батьків із дитиною

     Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення, — прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, — адже у такий спосіб вона пізнає навколишній світ. Батьки мають спрямовувати цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Батьки мають розуміти, що не можна вимагати від дитини виконання якогось правила, якщо її цього не навчили, або якщо дорослі самі не завжди ним керуються. Тим паче не можна карати дитину за недотримання цього правила.

     Батьки мають регулярно розмовляти з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. При цьому слід не просто розповідати, а ставити запитання, аби переконатися, що дитина все правильно зрозуміла. Також треба періодично повертатися до вже «пройдених» тем, говорити у різні способи про одне й те саме. Дуже важливо не залякувати, а давати чітку, правдиву інформацію й зрозумілі правила — тоді дитина поступово, без зайвого нервового напруження, засвоїть їх як життєву норму.

     Варто ознайомлювати дитину із правилами безпеки життєдіяльності, як із певним ритуалом, обов'язковим для кожного члена родини. Тоді дитина охоче погоджуватиметься з вимогами і обмеженнями й водночас ревно стежитиме, аби дорослі також дотримувалися правил — у такий спосіб її знання й навички закріплюватимуться.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Батькам варто пам'ятати, що не та дитина слухняна, яку часто карають, а та. яка не почувається самотньою, відчуває любов й підтримку батьків. Якщо це не так — дитина намагатиметься у будь-який спосіб привернути їхню увагу, зокрема й випробовуючи межі дозволеного, порушуючи заборони. А це. своєю чергою, часто «гарантує» одержання дитиною різних побутових травм.

     Звичайно, перш ніж дитина почне самостійно і свідомо дотримуватися правил безпеки життєдіяльності, кожне приміщення сповнене для неї ризику побутового травматизму. Спробуємо розібратися, на що слід звернути особливу увагу.

 

Кухня

     Кухня — це приміщення, що має найбільше потенційно небезпечних для дитини чинників. Розглянемо елементи кухонної обстановки. із якими може бути пов’язана небезпека.

Кухонна плита

        Кухонні   плити   бувають   газові   та   електричні,
 складаються  з  варильної  поверхні  та духової шафи.
      Кухонна   плита   становить   загрозу  для  дитини
 насамперед  через  
ризик  отримання  опіків.
     Аби запобігти цьому, батьки мають:

  • ставити ємкості з гарячими стравами чи напоями
  • подалі від краю;
  • чайники та сковорідки повертати ручками до
    середини плити, аби дитина не змогла вхопити
    їх і перекинути;
  • встановити на край плити спеціальний захисний екран, який не дасть дитині дотягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;
  • встановити спеціальний замок на дверцятах духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;
  • не залишати конфорки ввімкненими без потреби;
  • не поратися біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускати до плити дитину в такому одязі.

Газові кухонні плити потребують додаткових заходів безпеки, адже можуть стати джерелом витоку газу. Зокрема, дорослим категорично заборонено:

  • залишати без нагляду плиту із запаленими конфорками, особливо коли на ній готують рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;
  • дозволяти дитині спати в приміщенні, де встановлена газова плита і газовий балон;
  • дозволяти дитині в будь-який спосіб гратися із плитою, навіть якщо подачу газу припинено.        

Аби дитина не змогла сама відкрити конфорку й пустити газ, можна зафіксувати ручки конфорок спеціальними глушниками, захисними ковпачками. Також можна просто перекривати газ, коли плиту не використовують. І, звичайно, сірники мають бути недоступні дітям.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нагадаємо — якщо на кухні почулося шипіння й запах газу, необхідно припинити користуватися плитою, перекрити газовий вентиль, відчинити вікна і двері, провітрити приміщення. Не можна запалювати вогонь, курити, вмикати електроосвітлення і електроприлади. Слід обов'язково викликати аварійну службу газу за номерам телефону «104».

 

Кухонні меблі

     Кухонні меблі можуть бути небезпечними 

 принаймні  з  двох   причин:   дитина   може 

 випадково  забитися або прищемити  пальці, 

 відкриваючи   та   зачиняючи   дверцята; 

 вивалити  на  себе  вміст  шухляд  —  посуд, 

 кухонне  приладдя  тощо.

     Тож батькам слід подбати про спеціальні защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляди з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б'ється.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Діти дуже швидко вчаться відкривати ці защіпки, особливо якщо побачать, як це роблять дорослі. Тож варто не розраховувати лише на цей механічний спосіб, а ще й постійно розповідати дитині, чому не можна без дозволу дорослих користуватися кухонними шафами.

 

Гострі та ріжучі предмети

      Ножі, виделки, ножиці, терки,  шатківниці та

інші гострі та ріжучі предмети в жодному разі не

мають бути на  видноті. Інакше  дитина  напевно

захоче дізнатися, як  можна  погратися із тим  чи

тим  блискучим  предметом, і  зробить усе,  аби

дотягнутися до нього.

     Утім таке кухонне приладдя слід не лише ховати від дитини, а й учити її користуватися ним під наглядом дорослих. Дитина дошкільного віку вже може самостійно їсти за допомогою виделки й ножа, а крім того — їй кортить допомагати батькам на кухні. Тож батьки мають терпляче показувати й розказувати, як правильно користуватися гострими та ріжучими предметами, й пильно стежити за дитиною весь час, поки в її руках таке приладдя.

     Батькам варто привчати дітей, зокрема:

  • працювати з ножем обережно й на обробній дошці;
  • не торкатись ріжучої поверхні руками:
  • передавати ножі та виделки одне одному лише ручками вперед;

 

  • під час роботи з теркою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

 

Побутова хімія, лікарські препарати

     Кухня, а також ванна й туалетна кімнати — це приміщення, де зазвичай зберігають побутову хімію. Упаковки більшості цих засобів такі різноколірні й яскраві, що вони можуть здатися смаколиками або іграшками, і дитині захочеться взяти привабливі пляшечки й спробувати вміст.

 Тому дуже важливо показувати дитині наявну в помешканні побутову хімію, пояснювати її призначення, демонструвати, як вона діє на плями, забруднення тощо. Слід звернути увагу дитини на те, що ці засоби настільки шкідливі, що працювати з ними ліпше в гумових рукавичках. Дитина має чітко усвідомлювати, що жодні із цих засобів не можна пити чи їсти, навіть якщо вони апетитно пахнуть.

Для всіх хімічних засобів необхідно знайти безпечне місце, недосяжне для дітей, — найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не можна зберігати побутову хімію поруч із продуктами харчування.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Нині все популярнішим стає екологічний стиль життя і господарства. Зокрема, в Україні з'явилися власні виробники органічних засобів для миття посуду, прибирання, прання тощо. Тож можна за помірні гроші обрати такі, що нестимуть значно меншу небезпеку для здоров'я дитини (навіть якщо вона спробує їх на смак), ніж «традиційні», що містять такі шкідливі речовини, як-от: фосфати, аміак, парадіхлорбензол тощо.

 

Ці самі запобіжні заходи треба застосовувати й щодо лікарських препаратів. Не можна їх залишати в доступних дитині місцях. При нагоді необхідно пояснювати дитині, що лікарські препарати може призначати лише лікар, іноді за його рекомендацією — мама чи тато, і що кожен препарат допомагає в лікуванні лише певного захворювання, а в інших випадках — небезпечний. У жодному разі не можна дозволяти дитині самостійно приймати будь-які лікарські препарати, навіть вітаміни, — це завжди має відбуватися під наглядом дорослих.

 

Електроприлади

     Без кухонних електроприладів, як-от електрочайник, паро - чи мультиварка, тостер, мікрохвильова піч, кухонний комбайн, подрібнювач кави, тепер не обходиться жодна господиня. Утім за неправильної експлуатації вони можуть бути небезпечними як для дитини, так і для дорослого. Тому електроприлади, як і решту небезпечних предметів у кухні, слід тримати в такому місці, де дитина не зможе дістати їх і скинути на підлогу.

     Батьки мають дотримуватися правил користування електроприладами , а у присутності дітей — ще й доступно пояснювати свої дії. Чому це важливо? Тому що в такий спосіб дорослі привчають дітей до обережного поводження з електроприладами у найефективніший спосіб — власним прикладом і авторитетом. Знову наголосимо, що таке навчання потребує тривалого часу й численних повторень, адже з одного чи двох раз запам'ятати абстрактну для себе інформацію дитина просто не в змозі.

     Дорослим слід обов'язково розповісти дитині про призначення розеток і показати, як вони влаштовані. Найліпше, якщо тато разом із дитиною розберуть одну з них, — побачивши розетку в такому вигляді, дитина, найімовірніше, не захоче розбирати її самостійно.

    Необхідно постійно нагадувати дитині, що небезпечно засовувати в розетку сторонні предмети, особливо металеві. Аби дитина набула конструктивного досвіду, доцільно показати їй, як правильно вставляти вилку електроприладу в розетку й витягувати її. При цьому слід наголосити, що:

 

  • робити це можна лише в присутності й під контролем батьків;
  • не можна торкатися металевих контактів вилки, тим паче мокрими руками.
ОБЕРЕЖНО: отруйні рослини і гриби
Гострі отруєння рослинами трапляються зазвичай у теплу пору року серед туристів, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, які відпочивають у літніх таборах, на дачах.
Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати під час самолікування, коли люди вживають екстракти, відвари трав. Деякі отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри, слизових оболонок та алергічні реакції внаслідок контакту з ними.
В Україні зустрічаються такі отруйні рослини: беладона, багно, блекота, дурман, лавровишня, паслін та ін.
Профілактика отруєнь рослинами
Потрібно набути добру звичку та навчити своїх дітей:
► оминати невідомі рослини;
► не вживати невідомих рослин у їжу;
► не дозволяти дітям самостійно збирати ягоди;
► не вживати екстрактів трав, виготовлених без узгодженні! а лікарем;-
► не збільшувати самостійно дози екстрактів та відварів, призначених лікарем;
► вирушаючи в подорож, брати із собою аптечку першої допомоги.


Ознаки та симптоми отруєння рослинами
► Отрути рослинного походження сильно пошкоджують органи травлення.
► Симптоми отруєння проявляються через 1-2 години.
► Виникають нудота, блювота, пронос.
► Сильне зневодження організму викликає загальну слабість.
► У разі отруєння ягодами блекоти з'являються запаморочення та галюцінації.
Перша допомога в разі отруєння рослинами
► Дотримуйте принципів надання допомоги в разі цероральних отруєнь.
► Постраждалому дайте сорбенти, наприклад черствий хліб.
► Покладіть постраждалого в ліжко.
► Викличте «швидку медичну допомогу».
Обережно — ГРИБИ!
Гриби — це дарунок лісу, але водночас і небезпечний продукт харчування, який може спричинити отруєння, а іноді й смерть. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що більшість людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.


Основні причини отруєнь:
► вживання отруйних грибів;
► неправильне приготування умовно їстівних грибів;
► вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
► вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.
Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо вам заходи та правила, яких слід дотримувати. Застерігаємо!
► Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уни­кайте стихійних ринків.
► Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.
► Не збирайте гриби:
♦ якщо не впевнені, що знаєте їх, якими б апетитними вони не здавалися;
♦ поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, у хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
♦ невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, і потовщенням «бульба», оточеним оболонкою;
♦ з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;
♦ ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
♦ печериці з пластинками нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.
► Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках — вони не завжди відповідають дійсності.
► Не куштуйте сирі гриби на смак.
► Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні викидайте. Нижню частину ніжки гриба, забруднену ґрунтом, викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
► Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
► Кип'ятіть гриби протягом 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді можна варити або смажити.
► Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, — грузді, вовнянки та інші, ко­трі містять молочний сік. У такий спосіб позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
► У жодному разі не пригощайте грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
► Гриби (зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії з алкоголем отрута розчиняється та викликає сильне отруєння.
► Значна кількість грибів, які досі вважали їстівними, містить мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька ДНІЙ підряд, також можна отруїтися.
► Суворо дотримуйте правил консервування грибів. Неправиль* но приготовані консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання — ботулізм. Гриби, які довго зберігали, обов'язково прокип'ятіть впродовж 10-15 хвилин,


УВАГА!
У жодному разі не довіряйте таким помилковим твердженнями:
♦ «Усі їстівні гриби мають приємний смак».
♦ «Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні — приємний».
♦ «Усі молоді гриби їстівні».
♦ «Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів ».
♦ «Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби».
♦ «Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні».
♦ «Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин».
♦ «Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах»;
Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) з'являються через 1-4 години після вживання, грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.
Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога в разі отруєння грибами
1. Викличте «швидку медичну допомогу».
2. Одночасно, не очікуючи на її прибуття, негайно промийте шлунок: дайте випити      5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; надавіть          пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; дайте активоване вугілля (4-5      пігулок), коли промивні води стануть чистими.
3. Після надання первинної допомоги дайте випити потерпілому міцний чай, каву        або злегка підсолену воду, щоб відновити водно-сольовий баланс; покладіть на        живіт і до ніг потерпілого грілки.
4. З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, щою вжити профілактичних       заходів.

Заборонено:
► уживати будь-які ліки та їжу, а тим паче алкогольні напої, молоко, — це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику;
► займатися будь-якими іншими видами самолікування. Запам'ятайте: отруєння грибами дуже складно лікувати. 

 

 

ПАМ'ЯТКА
Профілактика дитячого травматизму

Побутовий травматизм     Травма – це тілесне ушкодження внаслідок дії зовнішніх чинників. Ушкодження, що часто трапляються у дітей різного віку, називають дитячим травматизмом. Найпоширенішими видами травматизму серед дітей до семи років є побутовий, вуличний і транспортний.

● Постійно турбуйся про безпеку дитини вдома.

● Систематично виховуйте в дитині обачливість і обережність.

● Поясніть, що особливо обережним слід бути з вогнем і під час використання електричних приладів.

● Застерігайте дитину від пустощів на балконах і драбинах, аби уникнути забиття та падіння з висоти.

● Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.

● Не допускайте дитину до газової або електричної плити під час приготування їжі, аби уберегти її від термічних опіків.

● Зберігайте в недоступних для дитини місцях голки, цвяхи, леза бритв та інші гострі предмети, щоб дитина не завдала собі шкоди.

●Облаштуйте власне помешкання та ігрову зону так, аби максимально уберегти дитину від падіння та забиття.

● Позбавтеся несправних електроприладів та ізолюйте проводи та розетки.

● Поясніть дитині, що вставляти в розетки шпильки, цвяхи, ножиці тощо небезпечно для життя.

Вуличний травматизм

 ● Привчіть дитину бути обережною на сходах і під час підйому та спуску міцно триматися за поручні.

 ● Поясніть дитині, що під час ігор з іншими дітьми слід поводитися чемно: не штовхати інших, не кидатися піском тощо.

 ●Не дозволяйте дитині залазити високо на дерева, драбини, споруди, щоб уберегти її від падіння з висоти.

 ● Поінформуйте дитину, що всі каналізаційні люки, підвали та канави слід оминати.

 ● Не грайте з дітьми на необладнаних або пошкоджених дитячих майданчиках.

 ● Перевіряйте гойдалки та спортивні снаряди на дитячих майданчиках і в парках відпочинку на справність перед катанням чи тренуванням.

 ● Оминайте ділянки, де проводять ремонтні роботи.

 ● Розкажіть дитині, що ходити під балконами будівель небезпечно через можливість падіння предметів, бурульок тощо.

Транспортний травматизм

 ● Навчайте дитину правилам дорожнього руху з раннього віку і постійно зміцнюйте ці знання.

 ● Не залишайте дітей без догляду на подвір'ї, на вулицях з інтенсивним рухом транспорту.

 ● Стежте уважно за дітьми під час їхнього катання на велосипедах, самокатах, санках, роликах тощо.

 ● Забороняйте дітям кататися на велосипедах, самокатах, скейтах тощо на проїжджій частині дороги та мостах.

 ● Подавайте позитивний приклад дитині бездоганним дотриманням правил дорожнього руху.

 ● Переходьте дорого лише по пішохідному переходу і в спеціально призначених місцях, тримаючи дитину за руку.

 ● Звертайте увагу дитини на інтенсивність вуличного руху, світлофори, пішохідні переходи, сигнал «Стережись автомобіля».

 ● Пояснюйте дитині правила поведінки на дорозі під час кожного перебування на вулиці.

 ● Привчіть дитину ходити лише по тротуарах з правого боку дороги, а в тих місцях, де тротуарів немає, йти з лівого боку дороги назустріч транспорту.

 ● Не перетворюйте турботу про дитину на безперервні заборони та обмеження, щоб не образити її і не викликати зворотної реакції.  

 


1
2
3
4
5
6
7
8
9